Бринить мелодія кохання - Ukraine3m

Бринить мелодія кохання

Ismaylov_2

 Література для мене – це життєдайне світло, здатне показати шлях у бурхливому морі життя.  

   Наіль Ісмайлов народився в прекрасному українському місті Дніпро – тут промайнули його дитинство та юність. Батьки ще змалку прищепили йому любов до рідної мови та літератури. Зараз він автор уже двох романів – «Мелодия осени» і «По небу вниз». Ці книги принесли йому популярність серед українських читачів. Наіль продовжує і далі торувати свій шлях в літературній царині. Він працює над третім черговим романом, у якому порушується важлива тема спілкування та закоханості двох молодих людей з непростою долею. 

 
 – Наіль, розкажіть хто ваші батьки і які моральні цінності вони вам прищепили?

– Народився я в родині, де світло людської душі завжди сприймалося як дар, і до нього вчили дбайливо ставитися. Батьки з дитинства привчили цінити і поважати людей, незалежно від їхньої національності чи релігії. Також тато і мама виховали в моїй душі любов до Батьківщини, і де б я не знаходився, я завжди відчуваю себе частиною України. Тим паче, що мій дідусь звільняв Дніпропетровщину в 1943 році від фашистських загарбників. Батько ж був добровольцем-ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З дитинства батьки мене знайомили з цікавими книгами й привчали любити літературу. Завдяки їм, література для мене – це життєдайне світло, здатне показати шлях у бурхливому морі життя. Для мене книги є музикою душі, яку я намагаюся співати в найніжніших тонах.

– Скажіть, хтось із ваших рідних займався літературою чи мистецтвом?

– Один з братів мого дідуся, Меджнун Гасанов, так само письменник, який написав декілька книг про тяжке життя в горах, про виховання поколінь і любов до своєї Батьківщини. Він працював учителем в школі, що дозволяло йому ділитися думками з молоддю, виховуючи в ній порядність та любов до інших людей. У моїй родині був ще один мудрий наставник, якого я пам’ятатиму завжди. Він автор понад десяти книг. Раміз Джамалов був директором школи й виховав сотні дітей, які завжди підтримували його. Мені вдалося прочитати його твори про шлях людини у доросле життя. Описуючи бідність свого часу, він малював на сторінках своїх романів багатство людської душі та її вічне життя в той момент, коли вона пізнає любов.

– Наіль, з чого почався ваш шлях у велику літературу?

– Інтерес до літератури став проявляти з раннього віку. Пам’ятаю, в 12 років відвідував літературні вечори з поетами та письменниками Придніпров’я, де вперше перейнявся поезією. Зрозумів, що мені не тільки подобається читати, а й аналізувати будову віршів, поглиблено вивчати структуру літературного тексту, втілювати й передавати зміст. Через деякий час спробував написати вірш і прочитав його в школі на уроці літератури, за що отримав схвалення викладача і перші оплески ровесників. Сповнений натхнення, я писав у свій вільний час стільки, скільки мені дозволяли сили. Останні чотири роки спеціалізуюся безпосередньо на прозі, але свій початок ні в якому разі не забуваю і дуже часто пишу короткі вірші. У них передаю свій настрій і бачення того, що відбувається навколо. Головною темою моїх віршів, як і в прозі, є любов. Про почуття можна писати безкінечно, і я хочу показати розмаїття почуттів однієї людини до іншої, а також кульмінацію стосунків у моменти випробувань долі. Теми відносин, сім’ї, взаємоповаги, дітей та любові в будь-якому віці займають особливе місце в моїй творчості.

– Творчість яких письменників вам, як мовиться, до душі і серця?

– Читаю Нізамі Гянджеві, Тараса Григоровича Шевченка, Олександра Сергійовича Пушкіна, Бернара Вербера, Пауло Коельо, Річарда Баха, Вальтера Скотта, Томаса Вульфа, Харукі Муракамі, Габріеля Гарсія Маркеса, а також поетів Срібного століття. Їхні твори написані різними мовами, проте об’єднує їх багатий внутрішній світ людини та проблеми суспільства, які вони майстерно втілюють у своїх творах. Мене приваблює у творах письменників чистий романтизм, його прояви у складних діалогах між героями.

– Розкажіть про свій перший роман. Як ви його розцінюєте?

– Це – роман «Мелодія осені» , який побачив світ у 2017 року. Ця книга – сучасна історія кохання, яка показує, що для справжніх почуттів не існує ні відстаней, ні перешкод. Адже коли кохаєш, у тебе з’являються крила, і тоді неможливе стає можливим. Часом почуття людини можуть привести її туди, де вона ніколи раніше не була, а саме в найсвітліші куточки нового світу, в серце людини, яка змогла доторкнутися до неї крізь велику відстань. Головний герой книги – Дієго з Мадрида, задаючи собі, здавалося б, найскладніші питання, навіть не міг уявити, що незабаром відповіддю на них буде лише одна людина – створіння небес та сонця на ім’я Інес, яка живе в португальському містечку Авейру. Ласкава казка, здавалося б, триватиме цілу вічність, але один випадок перевернув світ обох людей. Іноді, скільки б людина не прагнула, і як би сильно не хотіла справжньої любові, втручаються закони небес, і все повинно статися так, як задумав сам Творець.

– Наіль, над чим ви працюєте зараз і які творчі плани на найближче майбутнє?

– Дуже хочу, щоб світ дізнався про книги, на сторінках яких тільки чиста і щира любов. У планах достукатися до всіх закоханих сердець через свої твори, а особливо до тих, хто втратив віру в справжні почуття. Хочу, щоб мої книги були на полицях книжкових магазинів різних країн. Зараз я завершую третій роман, у якому йтиметься про складне життя хлопця-сироти та дівчини-інваліда, яка в минулому була балериною.

– Чи підтримуєте зв’язки зі своїми шанувальниками?

– Це невід’ємна частина моєї творчості: підтримувати зв’язок з читачами й отримувати відгуки. Я завжди відкритий до спілкування та вважаю, що тільки щирість людини може зближувати серця і думки. Часто отримую позитивні коментарі й побажання людей, щоб я не переставав писати та творити. Мене впізнають на вулиці у рідному Дніпрі та просять зробити фото, що радує і додає наснаги. Спілкуючись із читачами в соціальних мережах, я отримую багато відгуків тих, хто вірить у силу почуттів та любов, і їх кількість постійно зростає. Це результат величезної та наполегливої праці. Підтримка дуже важлива, і я її ціную. Я вдячний кожному, хто допомагає і намагається розповісти світу про мене і мої книги.

– Які, на вашу думку, нині актуальні теми для письменників і для вас особисто?

– Я думаю, що в усі часи найактуальнішою темою були й будуть любов та почуття. Тільки людина вміє будувати стосунки, загоювати рани серця й дарувати тепло іншій людині. Долаючи складні шляхи, обходячи перешкоди, лише людина може жертвувати собою заради інших. Несучи в собі почуття, залишившись на полі битви наодинці, людина здатна на все, щоб змінити світ та подарувати всім щастя. Для мене тема любові знаходиться всередині кожної людини, і моя мета показати, що всі ми народжені з любов’ю і маємо можливість дарувати її іншим. Ніякі багатства не зрівняються з тим, на що здатне людське серце. Про це я і пишу.

– У яких жанрах ви пишете твори і чому саме ваш вибір припав на них?

– Я віддаю перевагу романтизмові. Мене приваблює образ сильного героя, який долає перепони долі на шляху до власного щастя. Повернення до самої суті, до джерела любові можна відчути в кожному рядку письменників-романтиків. Про почуття можна писати цілу вічність, але у своїх творах я намагаюся показати різні грані людських стосунків та їх кульмінацію у період випробувань почуттів однієї людини до іншої.

– Спасибі за вичерпні відповіді і останнє питання: скажіть чи затребувані письменники нині на Україні? Які у них найгостріші проблеми і як вони вирішуються?

– Кожен обирає літературу, яка близька душі. Так формується літературний смак читача. Як приємно бачити в парках, у транспорті людей з книгами в руках. Люди читають, і це підтвердження того, що країні потрібні письменники та їх творіння. В епоху бурхливого розвитку інформаційних технологій, ми все одно читаємо паперові книги, і це чудово, що література є одним із джерел натхнення.   Сучасні письменники, особливо молоді, часто стикаються з тим, що їм складно знайти видавництво, а багато з них не має можливості видавати книги за власні кошти. Від цього багато прекрасних творів не можуть побачити світ. Хотілося б, щоб ЗМІ допомагали письменникам ставати ближчими до читача, публікували інтерв’ю з цікавими особистостями, уривки з їхніх творів. Також дуже складно знайти хорошого літературного агента, який буде не лише фахівцем, а й зможе зрозуміти душу письменника. Та й в Україні, на відміну від Заходу, співпраця з літагентом не поширена. Мені пощастило з літературним агентом, поетесою та філологом Діаною Руденко, завдяки якій побачив світ мій другий роман, а незабаром і третій з’явиться на полицях книжкових магазинів.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *