Одягнімо, друже, вишиванки - Ukraine3m

Одягнімо, друже, вишиванки

Українська культура – плід талановитого народу, який по життю несе традиції й духовні цінності нашої країни. Однією з таких цінностей є вишиванка.

Перші вишивки на території України з’явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості українського одягу XVIII-XIX століть, а й елементи давнього орнаменту. Про той же орнамент розповідав і арабський мандрівник у своїх описах русів, які датуються Х століттям.

Орнаменти вишивок за мотивами прийнято поділяти на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні та зооморфні (тваринні).
Червоний та чорний кольори були найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний колір наші пращури наділяли магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток.

Відповідно, дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Зелений колір є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.

Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Тут дівчата опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
Першим сміливцем, хто зумів поєднати українську вишиванку і європейську моду, був Іван Франко, який одягнув поверх вишиванки піджак.
З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більше, ніж сотнею технік виконання вишивки! Таке різноманіття свідчить як про любов пращурів до краси та їх винахідливість, так і про незамінність вишитого одягу на всій території України. Найбільш популярні прийоми: вишивка хрестом та гладдю, бігунок, мережка та ін.

З вишивкою пов’язано багато прикмет і повір’їв. Старі люди й досі переповідають легенди про це мистецьке явище в українському побуті. Так на Закарпатті зустрічалися сорочки з орнаментом, вишитим білими нитками… ззаду! Вважалося, що цей одяг найефективніше захищатиме від злого ока. Також цікавим у закарпатців було те, що дівчина, вишивши нареченому сорочку, одягала її на нього в день весілля поверх материної. Тобто мамине шиття не могло бути витіснене шиттям коханої.

У багатьох чумацьких піснях зустрічаються тези про “невипрану сорочку” – адже випрати її мала право тільки дівчина, якій чумак зберігає вірність. Прання сорочки іншою жінкою підтверджувало факт зради.

Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,

Хай побачать українці світ –

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на сто тисяч літ (Василь Дерій)

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *